Опубликовано 22.08.2017 по предмету История от Гость >> <<

Уявна розповідь про остромирове эвангелие. Помогите плиз) нужно сегодня

Ответ оставил Гость

Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з найвидатніших памятокстарословянського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена наРусі.

«Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання длянеділі та свят. Переписане у 1056–1057 рр. із староболгарського оригіналу, якгадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира,який в написі книги названий «близьким» родичем князя Ізяслава Ярославича (загіпотезою Анжея Поппе, згадана в надписі дружина Остромира Феофана могла бутидонькою Володимира Святославича та Ганни Візантійської). За гіпотезою Юрія Дибита Ігоря Мицька походження протографу книги слід повязувати зі скрипторіємчеського бенедиктинського словянського монастиря в Сазаві, про що свідчить їїмісяцеслов та художнє оформлення. Вірогідно також, що у Києві могли знайтиприхисток і сазавські монахи-вигнанці[1].

Рукопис особливо цікавий тим, що в його кінці переписувачдетально розповів про обставини виготовлення і про час роботи:

Слава тебе г(оспод)и ц(ар)ю н(е)б(е)сьныи. яко подоби мянаписати еу(ан)г(е)лие се. почахъ же е писати. Въ лет(о) .6564. А оконьчахъ евъ лет(о) .6565. Написахъ же еу(ан)г(е)лие се. рабоу б(о)жию нареченоу сущоу въкр(е)щении иосифъ. а мирьскы остромиръ. близокоу сущоу изяславоу кънязоу.изяславоу же кънязоу тогда предрьжящоу обе власти и о(т)ца своего ярослава. ибрата своего володимира. самъ же изяславъ кънязь . правлааше столъ о(т)цасвоего ярослава кыеве. А брата своего столъ поручи правити близокоу своемоуостромироу нове городе. Мънога же лет(а) дароуи въсътяжавъшоумоу еу(ан)г(е)лиесе. на оутешение мъногамъ д(у)шамъ кр(ь)стияньскамъ. да и емоу г(оспод)ь б(ог)ъбл(агослове)ние с(вя)тыхъ еванг(е)листъ. и иоана. матфеа. лоукы. марк(а). ис(вя)тыхъ прао(те)ць. Авраама. и исаака. и иякова. самомоу емоу. и подроужиюего. феофане. и чядомъ ею. и подроужиемь чадъ ею. съдравьствоуите же мъногалет(а). съдрьжаще пороучение свое. АМИНЪ.

АЗЪ ГРИГОРИИ ДИякон(ъ). написахъ еу(ан)г(е)лие е. да ижегоразнее сего напише. то не мози зазьрети и мьне грешьникоу. почахъ же писатим(е)с(я)ца октяб(ря) .21. на памят(ь). илариона. А оконьчах(ъ). м(е)с(я)ца.маия въ .12. на па(мя)т(ь) епифана .:. молю же вьсехъ почитающихъ не мозетекляти. нъ исправльше. почитаите Тако бо и с(вя)ты(и) ап(осто)лъ паулъгл(агол)етъ. Бл(агослови)те. А не кленете. .:. АМИНЪ .:.

Таким чином «Остромирове Євангеліє» — найдавніша точнодатована велика за обсягом рукописна памятка, створена на Київській Русі (завинятком віднайденого 2000 року російськими археологами Новгородського кодексу,який, попри те, є памяткою зовсім іншого характеру). В ньому, крімособливостей загальнодавньоруських, відбито й такі мовні особливості, якізгодом стали характерними для мови українського народу. «Остромирове Євангеліє»є одним із важливих джерел вивчення старословянської і давньоруської мов.

Зберігався рукопис у Софійському соборі в Новгороді.Вважається, що воно вперше було виявлено 1701 року (зазначено в описі одного зхрамів московського Кремля). 1720 року відіслано, поряд з іншими старимикнигами, за наказом Петра I в Санкт-Петербург. Потім сліди його губляться до1805 року, коли воно було виявлено серед речей у гардеробі померлої КатериниII. Олександр I розпорядився передати книгу до Імператорської публічноїбібліотеки (нині Російська національна бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна,Санкт-Петербург), де вона зберігається й донині. Рукопис було прикрашеноперетином-окладом з коштовним камінням, через що він мало не загинув, бо 1932року, розбивши вітрину, його викрав водопровідник[Джерело?]. На щастя,зловмисник, відірвавши палітурку, закинув рукопис в шафу (за іншими даними — нашафу), де її незабаром знайшли. Заново переплітати рукопис не стали.

З початку XIX століття почалося наукове вивчення рукопису.Вперше «Остромирове Євангеліє» було видане А. X. Востоковим 1843 з додаткомкороткої граматики словника та грецького тексту, поданого під рядком. Для цьоговидання (не факсимільного, а набірного) був виготовлений спеціальний словянськийшрифт, який був покликаний якомога точніше відтворити почерк оригіналу (Існуєпередрук: Wiesbaden, 1964). Пізніше вийшли й факсимільні видання (чорно-біле,1883; кольорове подарункове у форматі оригіналу: Л.: Аврора, 1988).Неодноразово видавався текст памятки. Його уривки входили до обовязковоїпрограми шкіл у царській Росії.

Матеріали «Остромирового Євангелія» були використані, впевній мірі, для створення сучасних граматики і словників старословянськоїмови. Памятці та її мові присвячено чимало досліджень, однак мова цьогорукопису, особливості його словника, як і раніше, вимагають ґрунтовноговивчення.