Анализ вирша била лелека авток Василь Голобородько
Лелека — священний птах українського народу. В давні часи людина існувала в тісному звязку з природою. Вона порівнювала душу померлого з лелекою, що відлітає у вирій. Потім цей дух втілюється в новонароджене немовля. Лелека на полі — символ добробуту, доброго врожаю. Хлібороби, які уважно спостерігали за птахами, казали: «Зявилися на землі лелечині лапи, не забирай з грядки сапи».Молода дівчина раділа, побачивши пару лелек, бо вірила, що це ознака того, що цього року вийде заміж, буде мати свою пару.Прилітали лелеки — приносили на своїх крилах весну. А як втішалася родина, якщо лелеки не минали їхню садибу і оселялися поряд.— Пригадайте повіря, в яких йдеться про ставлення людини до лелек.- Хто зруйнує гніздо лелеки, тому не уникнути нещастя.- Те місце, де вє гніздо бусол, дуже хороше й приносить велике щастя його господарю.- Якщо лелеки вилітають із двору несподівано й не повертаються, трапиться пожежа або двір спустіє.- Не можна розкидати гніздо лелеки, бо на цю хату вдарить грім.— Який висновок можна зробити, проаналізувавши почуте?Як бачимо, для людей лелека був символом щастя і здоровя, великим гріхом вважалося не тільки розорювати лелечі гнізда, а й навіть полохати птахів. Зате хто перший побачить лелеку, той протягом наступного року не хворітиме.Лелека для українців був символом привязаності до рідної домівки, отчого краю. В. Голобородько у своїй поемі згадує і про іншого лелеку: «Лелека, що літає далеко». — Яка це людина? (Яка поводить себе, як гульвіса; той, хто буває десь поза домом).— Чому автора так це тривожить? (Тому що тисячі й тисячі українців змушені залишати рідну домівку в пошуках кращої долі, в пошуках заробітку).— Чому поет не використовує тут звичне для нього звертання «біла лелеко»? (Людина, що покинула свою батьківщину, родину, більше асоціюється з чорним лелекою, який гніздиться далеко від людини, живе самітником).
