Моє ставлення до гамлета
У трагедії «Гамлет» (1601) Вільям Шекспір, переробивши сюжетсередньовічної легенди і старої англійської пєси про принца Амлете,відобразив трагедію гуманізму в сучасному світі. Гамлет, принц данський,— прекрасний образ гуманіста, який зіткнувся з реальним світом, депанує обман. Підступне вбивство батька Гамлета розкриває перед сином тезло, яке панує у державі. Помста за вбивство батька для Гамлетаперетворюється на синівський обовязок, кровну помсту. Гамлет не можезмиритися з існуючою несправедливістю. Жадання помсти стає для нього непросто особистою справою, а переростає у велике історичне завдання —відновлення справедливості у країні.
Проте в цій боротьбі Гамлет докоряє собі за повільність ібездіяльність. Іноді висловлюється думка про те, що Гамлет — не вольовалюдина, а мислитель і спостерігач, який не здатний на рішучі дії. Але цене так.В образі головного героя показана та сила почуттів, якою вирізнялисялюди епохи Відродження. Він важко переживає загибель батька і зрадницькезаміжжя матері. Гамлет любить Офелію, але не знаходить поруч із неющастя. Його жорстокість і образливі слова свідчать про силу любові доОфелії та розчарування.
Гамлет відрізняється благородством, він мислить і діє, виходячи звисоких гуманістичних уявлень про людину. Саме такими високимиморальними вимогами до людини пояснюється його стан, який є результатомзіткнення з навколишнім світом брехні, зла, зради і блюзнірства.
Гамлет здатний на міцну і вірну дружбу. У своїх переконаннях вінстоїть осторонь від феодальних уявлень. Людей він цінує за особистіякості, а не за статус у суспільстві. Єдиним його близьким другом єстудент Гораціо. Гамлету властиве зневажливе ставлення до царедворців,проте він знаходить багато загального з людьми мистецтва — акторами.Його любить народ, про що з тривогою говорить король.
Гамлет — людина філософської думки. В окремих фактах він уміє бачитивираження загальних явищ. Але від активних дій його утримує нездатність до роздумів, а ті нерадісні висновки, до яких він приходить урезультаті роздумів над тим, що відбувається навколо. Все, .щовідбувається при дворі, приводить Гамлета до узагальнених висновків проте, хто він, яке він займає місце у світі і що він може змінити. Якщо усвіті є можливим нерозкритий і непоправний злочин, якщо в ньому гинутьсправжні відчуття, зокрема чесність, вірність, любов, дружба,справедливість, то світ перевернувся. Світ уявляється Гамлету абогородом, який заріс буряном, або вязницею з жорстким режимом іконтролем. Гамлет називає світ «буйним садом», плодами якого є зло іпідступність. Він заявляє своїм товаришам, що Данія — вязниця і весьсвіт — вязниця. А у відомому монолозі «Бути чи не бути» Гамлетаставиться під сумнів цінність життя. Перераховуючи всілякі нещастялюдини, він зображує звичаї суспільства. Дійсність він сприймає якнестерпно важку ношу для людини, але йому доводиться терпіти гнітвседозволеності.
Гамлет вражений не тільки злочином Клавдія, але і всією системоючужих йому принципів життя і моральних норм. Гамлет усвідомлює, що неможе обмежитися однією тільки помстою, бо помста за зрадницьке вбивствоКлавдія не змінить світу, не поверне світові дійсні цінності. Гамлет незаперечує помсти, але разом з тим усвідомлює, що його мета набагатоширше — він прагне протидіяти злу в усьому світі.
Грандіозність завдання і неможливість його втілення пояснює всюскладність внутрішнього світу Гамлета і визначає його дії. У житті«нечесної гри», в якій можливий обман і підлість, він не може знайтисобі місце і не може знайти методи боротьби з несправедливістю. Масштабизла гнітять Гамлета, викликають у ньому розчарування, усвідомленнявласного безсилля. Людина і світ сприймаються Гамлетом зовсім по-іншому,не так, як раніше.
Таким чином, Гамлет стикається не з випадковим злом, не з одиничнимворогом, а з цілим ворожим суспільством. І саме тому, що йомувідкриваються закони цього суспільства, він відчуває недостатністьвласних сил у боротьбі зі злом. Сюжет трагедії «Гамлет», навіянийсоціальним пристроєм Англії того часу, але значення цієї трагедіївиходить за рамки певної країни і певної історичної епохи. Зображена утрагедії картина пригноблення і тиранства, процвітання підлості табрехливості, на жаль, є характерною для всіх часів. Тому трагедіявеликого драматурга не втрачає своєї актуальності до наших днів. А образГамлета є вічним образом благородного і самотнього борця зі злом.
