Твір-роздум по темі "Я на Землі-людина" за творами В.Нестайка "Тореадори з Васюківки",Я.Стельмаха "Митькозавр з Юрківки або чудовисько лісового озера" і
Л.Воронини "Таємне товариство боягузів або засіб від переляку №9"
Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. Це звання.І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу іжорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе миназиваємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи цеслово пишеться з великої літери — Людина. Мені здається це правильним.Людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатністьприйти на допомогу. Тільки такою може бути справжня людина.
Людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. Інколи вонанавіть може постраждати через це. Пожежник, який рятує від вогню дитину,не думає про власну небезпеку. Він робить добро, його вчинокназивається людяним, а сам він є Людиною.
Інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можнапочути, що це "справжня людина". Значить, боягузлива, підступна, злалюдина є "несправжньою". То чи можна назвати таку істоту взагалілюдиною? Я вважаю, що ні.
Звання людини покладає на нас велику відповідальність. І ми повинні відповідати цьому званню.Можливо підійде)
