Даю 30 балів. Написати твір. Обсягом до 3 ст. Моральна відповідальність людини за свої дії та вчинки ( за романом П. Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні")
Соціально-психологічнийроман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ставить безліч проблем.Чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? Чи не відповіла на ньогореволюція 1917 року?
Письменникивсього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування,філософські категорії життя і смерті. Чи однозначну відповідь дають на них саміавтори? Чи завжди вони осуджують того, хто став убивцею? Ні, читач розумом ісерцем повинен потрудитися й знайти свою відповідь.
Спробуєморозвязати одну з головних проблем, наприклад: «Чому Чіпка став убивцею?»Починаючи від життєвої історії Василя Гнидки,письменник хотів простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. Бідувалимільйони, а злочинцями ставали лише сотні. Не від боягузтва, не від слабості,не від хворої психіки став убивцею і Чіпка. А від чого?
Ось Чіпкамалий «...поліз у піч, витяг жару у покришку та й виніс у хлівець» — щобнаробити пожежі. Підріс трохи. Почав пізнавати природу. «Як схопить горобеня,як крутне голівку... Не вспів оком моргнути, — як в одній руці зоставсятулубець, а в другій голівка.» Ну, з хлівцем зрозуміло, хлівець винен тим, щоналежить багатому сусідові, а горобеня ж чим завинило? А якийсь горобець, «якжиди Христа мучили, кричав: жив-жив!»
Ось такнаш герой змалку почав встановлювати соціальну та історичну справедливість... Асам за свої вчинки намагався уникнути відповідальності. Памятаєте, для чого вобразах «повидовбував очі»?ВирісЧіпка, горілку пити навчився. Похмелиться і все ж вертає додому: «...якскажений бик налітає на хату... Брязь! — одно вікно... Дзень! — друге...Посипалось третє... Грюк! Ногою в двері... Полетіли й двері у сіни». А потімображає рідну матір, яка винна перед сином-злодієм лише у тому, що йогопородила і робила для нього, що могла.
Важкочитати далі розповідь про першу Чіпчину «справжню» справу, свого родупосвячення в злодійський орден. У Чіпки навіть не виникає питання, чи зможе він«переступити через кров»: перше вбивство було випадковим, планувалось тількипограбування. Але камінь, кинутий у воду, дає кола: один злочин неминуче тягнеза собою другий. Вороття до нормального людського життя вже немає і не можебути. «Спить Чіпка. Совість, задобрена горілкою, його не мучила.» Чи не сучаснаісторія перед нами, коли під впливом традиційних ліків від горя (горілка йвеселе товариство, яке «все розуміє») скоюються злочини, про які, на жаль, такчасто можна прочитати в сьогоднішніх газетах та журналах? Потім у Чіпки багатобуде всякого в житті і в душі. Він виступатиме в ролі захисника селян, йоговиберуть, по-сучасному, в депутати. Оберуть, бо не доведена була участь Чіпки взлочині. А чи знайшовся б серед читачів хтось, хто залишив би у виборчомубюлетені прізвище Вареника, і чи діяв будь-де і будь-коли закон, за яким Чіпкаміг бути виправданий за вчинені злочини і просто за свою поведінку?
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
