Твір на тему "Шанобливе ставлення до природи у творі М.Стельмаха Гуси-лебеді летять"
Пожалуйста!!! Очень надо!
Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, ріднаприрода формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і долюдей. У повісті «Гуси-лебеді летять» розповідається про звичайне життяхліборобів, що мешкають у подільському селі.Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навітьмав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою подією булавесняна оранка. А день, коли Михайлик, головний герой повісті, провів своюпершу борозну, став для нього справжнім святом.Від землі залежало, чи добрий буде врожай. Тому і ставлення до неїбуло особливе. Мати Михайлика вірила: земля усе знає, що говорить чи думаєчоловік, вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла знею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила... Ця жінка нічогоне любила так щиро, як землю. Вона глибоко розуміла природу: помічала, як плачеод радості дерево, милувалася весняними сходами, а слово «насіння» взагалівважала святим. І цю любов до природи мати передавала Михайлику. Мабуть, іншіселяни так само прищеплювали своїм дітям пошану до рідної землі, передавали їмрізні прикмети та звичаї, повязані з нею, як дід Демян своєму онуку.Мені дуже сподобалось ставлення селян до природи, те, що вонивважали її живою істотою, поважали і любили. Мені здається, що такашанобливість і чуйність обовязково винагороджувалась добрим врожаєм. Усю свою любов до природи матипередала Михайлику. Можливо й інші селяни також, як і дід Дем’ян, передалисвоїм дітям і онукам пошану до рідної землі, різні звичаї та прикмети, якіпов’язані з нею. Такевідношення селян до природи дуже мені до вподоби. Таке зворушливе ставлення донеї, як до живої істоти, їх любов, їх повага до неї. Не можливо, щоб такепоклоніння перед матір’ю-землею залишилось не почутим нею.Дідбув першим його вихователем. Розповідаючи йому казки, він розкриває передонуком чудовий живий світ природи, дихання землі, красу неба. Усе живе уцих оповіданнях – і небо, і сонце, і квіти, і дерева. Онук вірить кожномудідову слову. Мати прищеплює сину святе відношення до землі, до дерев, досівби, оранки, насіння. Вона на своєму прикладі навчає Михайлика ставитися здовірою до землі, довіряти їй свої радощі і болі, прохати її, щоб вона «родиладля всякого». Дід Дем’ян вчить визнавати владу природи і відчувати її красу,він каже, що: «лебеді приносять на крилах весну і життя, а сонце скоро відімкнесвоїми золотими ключами землю».
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
