Опубликовано 13.06.2017 по предмету Українська література от Гость >> <<

Напишіть міні-твір-роздум(5-7 речень) на тему:
«Всяка сатира, яка кусається, багата на мораль» (за твором Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма».

Ответ оставил Гость

Повість видатного українського письменника і драматургаГ. Квітки-Основ’яненки «Конотопська відьма» стала найбільш яскравим твором,головною темою якого була дотепна сатира на козацький старшинський устрій учаси занепаду козаччини, на побут і життя козацької верхівки XVIII століття, наокремі негативні явища тогочасного суспільства.Г. Квітка-Основ’яненко у своїй п’єсі досить кумеднозобразив пригоди козацького сотника Забрьохи і його помічника писаря Пістряка уїхньому рідному місті Конотопі. Посада сотника була не виборна, а дісталасяЗабрьосі у спадок від його батька. Сотник мав великий влив на життя людей уКонотопі, але при цьому навіть не знав грамоти.Та й не дуже турбувало Забрьоху життя земляків, атурбувало лише те, як зробити так, щоб його ніхто не відволікав від відпочинку,як гарно поспати, поїсти і випити. Єдине, що Забрьоха бажав окрім цього – цеодружитися з конотопською красунею Оленою. До простих людей сотник ставився зпрезирством, зверхньо, а до виконання своїх службових обов’язків – злегковажністю. Сотник Забрьоха – справжній невіглас, тому, зображуючи цьогокомічного героя, автор висміює недолугість козацької верхівки того часу ібезглуздість передачі посад у спадок.Головний помічник конотопського сотника Забрьохи – писарПістряк. Він пишається своєю «вченістю» і на кожному кроці повторює, що вчивсяаж дванадцять років, завдяки чому знає «Павла чтенiє, і, коли небагацькозакладок, утне на усю церкву голосно». Та його речі були настільки зарозумілі,що писаря майже ніхто з оточуючих не розумів, а його освіта була тількиповерхневою. Та розуму для того, щоб мітити на місце Забрьохи, у ньоговистачило. Щоб цього досягти, Пістряк діяв підступно і давав довірливомусотникові поради, які б, врешті-оешт, привели того до втрати місця.Пістряк пропонує Забрьосі не виступати в похід зкозаками, а спочатку розшукати в Конотопі відьом, через яких у місті булавелика засуха, а потім втопити їх у річці. Забобонний Забрьоха слухаєтьсяписаря і потрапляє у пастку. Сотник влаштовує смертельну купелю ні в чому невинним жінкам, за що його скидають с посади. Та не таланить і Пістрякові, бовін не отримує бажане місце, а новий сотник призначає писарем іншого«грамотія».Підступність, хитрість, кар’єризм, неосвіченість таобмеженість, тяга до пияцтва та обжерства – це головні риси писаря Пістряка,які теж були притаманні козацькій верхівці того часу. В образі Пістряка авторутверджує повну неспроможність козацької місцевої влади навести порядок середпідлеглих і навчитися чітко виконувати накази.Влучно підібрані прізвища головних героїв повістівідзначаються виразним національним колоритом, розкривають істинну сутьперсонажів і роблять їх характеристику більш повною і яскравою. Своїм твором Г.Квітка-Основ’яненко переконливо і дотепно розвінчує козацьких можновладців іводночас засвідчує свою майстерність як гумориста і сатирика.