Твір на тему духовне багатство найбільший скарб у житті людини
Скільки існує людство, стільки точатьсясуперечки про духовне та матеріальне в житті людини. На жаль, у нашпрагматичний час духовність відходить на другий план, але матеріальнене може витіснити потяг людини до прекрасного, не може вбити справжніхпочуттів, бо на сторожі духовності стоїть творчість справжніх митців.
Ліна Василівна Костенко усім своїмжиттям і творчістю доводить, що людина мусить мати крила, які піднесутьїї над буденністю, дадуть відчуття польоту.
Справжній митець зуміє віднайти поетичніобрази в найбуденніших речах. Перебуваючи ранньою весною у Польщі, ЛінаКостенко замилувалася могутнім природним явищем: на річці Одрі скресалакрига. Здавалося, зима ще не сказала свого останнього слова, «та невстигла огледіться, як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів». Буйноломилася крига, кришився лід, і ось «на останній крижині самотня чайкапливе». Куди вона розігналася, що буде, як майже прозору крижину«розмиє вода весняна», і цей непевний прихисток затріщить, відломиться іпіде під воду? Та нащо вільній пташині ґрунт під ногами, якщо вона маєширокі й сильні крила? Картина могутнього льодоходу й образбезстрашного крилатого птаха стали основою першого у диптиху вірша ЛіниКостенко «Чайка на крижині». Другий твір «Крила» став логічнимпродовженням першого, адже письменниця знову повертається до образуптаха, який житиме в небі, якщо не буде землі; не матиме багатства, «тобуде воля», а хмари у високості розвіють відчуття самотності. «А як желюдина? А що ж людина?» — тривожно звучать риторичні питання. Поетесазнає відповідь. Людина
Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!
Ті крила — це правда, чесність, довір’я,вічне поривання, щирість, щедрість. У когось вони створені з пісні, укогось — з надії чи поезії і мрії, та у будь-якому разі «Людина нібитоне літає… А крила має. А крила має!» Останні слова вірша, що звучатьрефреном, стверджують позицію поетеси: людина мусить мати крила, щобпіднестися над буденністю, щоб матеріальне не засліпило їй очі, незнищило особистість кожного з нас.
