Помогите написать сочинение на тему :
У чому полягає секрет успіху пісень Андрія Малишко
Андрій Малишко увійшов в українську літературу як самобутній поет-лірик іпісняр. Глибоко полонила майбутнього поета краса народних пісень,почутих від матері: "Вечорами, сидячи біля прядки, вона співала тихо іпротяжно, і ці пісні врізалися мені в память на все життя. Знала вонаїх багато і співала з великим почуттям..." — писав А. Малишко. Хоч поет і не мав спеціальної освіти, але, будучи музично обдарованоюлюдиною, він тонко відчував звукові відтінки навколишнього життя імайстерно передавав їх словесними образами. Поезія Андрія Малишка полонить душу слухача тим, що вона близька домузики. І не дивно, що багато пісень ("Колгоспний вальс", "Київськийвальс", "Білі каштани", "Пісня про рушник", "Ми підем, де трави похилі"та інші), написаних на слова поета, увійшло в золотий фонд народноїмузики. Мабуть, душу кожного з нас полонить "Пісня про рушник". Цей твір,покладений на музику П. Майбородою, увійшов у побут українського народу,став відомий за межами нашої Вітчизни. У ньому кожне слово, кожнийобраз, як музика, промовляє про сплав прекрасних почуттів, про святусинівську любов. Ось чому поезія А. Малишка так органічно зливається змузикою композитора П. Майбороди. Автор вводить у вірш поетичні образи матері і сина. Син у далекійдорозі, у розлуці з ненькою, але перед ним лежить її ніжний і скромнийподарунок — вишитий рушник. Дивлячись на нього, син ніби згадує своєсело, дитинство, матір, усе близьке і рідне його серцю. Вірш збуджує наші емоції, закликає людей не збідніти душею, не розгубитиу своєму житті почуття любові до рідного краю, до тих місць, де тинародився і виріс "в тихім шелесті трав, в щебетанні дібров", до всьоготого, що було у житті таке "знайоме до болю".
Під час Великої Вітчизняної війни незмінним успіхом користувалися пісніАндрія Малишка на партизанську тематику: "Засвистали партизани", "Якзбиралися хлопці до загону", "Що за вітер з-за гори", "Ми не маєм поля йхати" та інші. Поет глибоко відчував "подих віку" і відтворюючи його в поезії, використовує музичні засоби.
Ні, то у фарбі, в душевнім тоні
і струни, й птиці нові курличуть, —
говорить він у вірші "Не ганьте друзі, за непривітність" про особливості своєї творчої палітри.
Як і всі бійці, поет палко мріяв про перемогу над ворогом. Він не уявлявжодного дня без пісні, яку так любить народ. Про щасливе майбутнє А.Малишко говорить словами відомої української пісні "Закувала та сивазозуля...", яку співають бійці:
І в пісні зозуля кувала
Про щастя майбутнє солдату.
З палкою любовю говорить А. Малишко і про відважних прикордонників, які"просяться в пісню" ("Бажання"), про дівчину-шофера, що такожзаслуговує бути в пісні ("Не буду починати"); про хліборобів, невтомнапраця яких супроводиться піснею:
І стелиться пісня юнача
Отам, де пройшли орачі
Таким чином, найвища нагорода для будь-якого письменника, коли його вірші ідуть в люди і повертаються народною піснею. Так сталося з багатьма поезіями А. Малишка. З його творами працювалоблизько 80 композиторів, а "Пісня про рушник", "Стежина", "Учителька"відомі й цілому світі і викликають найщиріші почуття до матері, рідногодому, до людей, які навчили усьому доброму в житті. Пісні А. Малишкаввібрали в себе найніжніші почуття. Вони то крають серце невимовнимболем, то сміються і кличуть до танців, служать зразком органічноїєдності змісту і форми, слів і музики, містять в собі великий заряддуховності.
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
