Характеристика героїв "Гадамаки" Залізняка і Гонта.
Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словамиговорити від імені народу про себе. Феномен Шевченка відбиває нашунаціональну природу, нами світосприймання, наше минуле, нашу надію намайбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять.
Отже, Шевченко — у нас більше, ніж великий поет, він національнийпророк. Пророк, згідно з біблійною традицією, — носій демократичногосвітопочуття, гуманістичний обличитель світового зла, поборник добра ісправедливості. Ось у такому біблійному значенні був Шевченко пророкомсвого народу. Продовжував він ще одну біблійну традицію картання вадвласного народу, дав могутню силу національній самокритиці, без якої небуло б нашого відродження ні в XIX, ні в XX століттях.
При уважному перечитуванні поеми «Гайдамаки» можна побачити в нійшекспірівське, відчути Шевченкове страждання за людську жорстокість:«болить серце, як згадаєш…», «серце болить, а розказувать треба; нехайбачать сини, внуки, що батьки їх помилялись», «не спинила вина крові, нізлості людської»,
Аналізуючи поему «Гайдамаки», слід частіше звертатись до тексту,аргументувати словами автора. Такий аналіз стосується насамперед образівватажків гайдамацького руху — Максима Залізняка та Івана Ґонти.
Створюючи ці образи, Шевченко дає власну оцінку їхній ролі вповстанні: «Гонта і Залізняк, отамани того кривавого діла», Хоча взмалюванні цих персонажів політичні і суперечності, бо кожній людиніпритаманні і сильні, і слабкі сторони.
Ставши на чолі гайдамаків, Залізняк думає про долю народу. Це єоднією із причин великого довір’я повстанців до свого ватажка. Це ж пронього, улюбленця народних мас, співає кобзар пісню «Літа орел, літасизий…»
Максим відважний. Він завжди йде попереду перебуває в самій гуїцібою, власним прикладом запалює повстанців на рішучі вчинки. Залізнякпройнятий глибокою ненавистю до ворога і жорстоко розправляється зшляхтою але благородний намір — визволення народу від гніту —перетворюється на жахливе кровопролиття. Засліплені кров’ю, гайдамакивже не здатні зупинитись: Не милують, Карають, завзяті. Тече кров уводу. Ні каліка, ні старий, Ні мала дитина Недостались — вблагали. Лихоїгодини. Можливо, тяжке життя породжує таку неймовірну жорстокість? АджеЗалізняк чуйний до Яреми, дорожить дружбою, повстанці його поважають,вважаючи своїм. Довідавшись, що немає вже Ґонти «Залізняк заплакаввперше зроду; сльози не вітер, умер неборака». На чужому полі, в чужуземлю поховали його? Сумно-сумно гайдамаки Залізную силу Поховали;насипали Високу могилу. Разом із Залізняком закликає карати ворога іГонта. Його образ — найтрагічніший у поемі. Гонта відданий присязі танародові, всією душею ненавидить польську шляхту — це з одного боку. А зіншого — зміг же він порушити присягу, переходячи на бік гайдамаків. Аякою відданістю справі можна виправдати його криваві справи.
Покотились малі діти І каліки хворі: Ґвалт і галас. На базарі Якпосеред моря Кривавого стоїть Гонта З Максимом завзятим. Не можупогодитись з тим, що в літературі вбивство Гонтою власних дітей нетільки виправдовується, але й показується як зразок відданості справі.
Вбивство Гонтою своїх синів не підтверджується ні історичними, ні фольклорними джерелами.
Шевченко пише, що, здійснювати убивство, Гонта замислюється надвчинками гайдамаків, його єдині бажання — смерть. І мене вб’ють… коли бшвидше!
Необхідно замислитись над тим, що навряд чи з будь-якої скрутноїситуації єдиним виходом може бути помста, а ще страшніше — масовівбивства. Не всякими шляхами можна дійти праведного діяння. Требадумати, як, борючись проти зла, не скоїти ще більшого й непоправноголиха.
Говорячи про образи ватажків гайдамацького руху, слід підкреслюватиті помилки в їхніх діях, що призвели до кровопролиття, міжнаціональноїворожнечі, до трагедії народу. Чому? Відповідь на це — події в Сербії іХорватії, Молдові та Чечні.
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
