Реферат на тему ярослав мудрий
Точна дата народження Ярослава мудрого невідома. Літописистверджують, що він зявився на світ в 977 році, в родині князяВолодимира Святославича, пізніше канонізованого православям, і йогодружини Рогніди.Військовому мистецтву Ярослав навчався разом зі своїм старшим братомВишеслава при дворі батька. З малих років він супроводжував Володимира впоходах і показав себе тямущим і сміливим воїном. Володимир, бажаючиуникнути усобиць між синами, посадив Ярослава княжити в Ростові. Молодийкнязь проявив велику активність і, за легендою, одного разу наполюванні вбив сокирою священну ведмедицю і заснував на волзькому обривіфортеця, що отримала його імя, - Ярославль. Але більше схожа на правдуісторія, за якою Ярославль був заснований для захисту міста Ростова (у1010 році).Історики вважають, що новгородський князь Вишеслав, один з синівВолодимира, загинув в 1011 році, і в результаті батько посадив княжити вНовгороді Ярослава, обійшовши іншого старшого спадкоємця - СвятополкаТуровського. Чимось роздратував батька Святополк, та так, що був навітьвідправлений на закінчення. До Ярослава в Новгороді князі займали такзване Городище, а Ярослав заснував Княжин двір, звідки і здійснювавуправління вотчиною. Але очікувань батька не виправдав і він - під часправління Новгородом правдами і неправдами намагався вийти із залежностівід стольного Києва і мріяв правити вільним Новгородським державою. У1014 році Ярослав відмовився сплачувати данину своєму батькові -щорічний побори розміром у дві тисячі гривень. Цей вчинок князя збігся зпомислами новгородців, яких обтяжувала необхідність підкорятися Києву івиплачувати данину. Крім того, Ярослав ревнував батька до молодшогобрата Бориса, якому князь Володимир виявляв явну перевагу.Розгніваний Володимир вирішив йти на непокірного сина війною інавіть наказав виправити дороги і побудувати мости для переправивійська, але його похід був перерваний через хворобу. Незабаром князьВолодимир помер, і київський престол перейшов до старшого спадкоємцю вроду - Святополка. Для того щоб убезпечити свою владу, Святополк пішовпростим і ефективним шляхом - наказав убити трьох власних братів, Гліба,Бориса і Святослава. Стало ясно, що та ж доля чекає і Ярослава.У той час Ярослав був уже одружений - на шведській принцесіІнгігерді (дочка короля Олафа Скеткокунга), і саме її дії стали однією зпричин сварки князя з новгородцями. Справа в тому, що в Новгородіперебувала варязька дружина найманців, і князь зі своєю дружиною платилиїм більше, ніж новгородським дружинникам, та й ставилися куди краще,чудово розуміючи, що тільки найманці, в разі чого, врятують їх життя.Варяги ж, користуючись безкарністю і князівським розташуванням, відвертооббирали новгородські села, а бувало, і вбивали жителів. Ярослав завждипокривав співвітчизників дружини, а одного разу, заманивши до себехитрістю особливо завзятих городян, безжально стратив їх.Ярослав зумів задобрити новгородців і підбити їх на похід протиКиєва. Якби новгородці спробували вигнати Ярослава, то цілком імовірно,що скривджений князь повернувся б до Новгорода з дружиною варягів іпомстився. Та й сидіти під київською владою Новгороду зовсім нехотілося. Новгородська дружина доходила за чисельністю до сорока тисячвоїнів, серед яких було і кілька тисяч варягів. Святополк на противагуцьому війську виставив свою дружину і заручився допомогою печенігів. У1016 році під містом Любечем сталася жорстока битва, в якій військоЯрослава здобуло перемогу і вступило до Києва. Ярослав став княземКиївським, щедро нагородив воїнів-новгородців і відправив їх додому, аварязьку дружину залишив при собі. Святополк утік до свого тестя, польського короля БолеславаХороброго, і повернувся на Русь з польським військом, завжди готовимвикликати на Русі смуту. Крім того, до поляків приєдналися угорці, німціі печеніги. Військо очолив сам Болеслав Хоробрий. У 1017 році наберегах Бугу відбулася битва, і війська Ярослава були розбиті, а самкнязь утік до Новгорода. Польський король повернув Київ Святополка івідвів війська, так як гвалтівників-поляків кияни не вважалинепристойним вбивати. Дізнавшись про відхід поляків, Ярослав рушив наКиїв новгородське військо. У 1019 році Святополк і йогосоюзники-печеніги були вщент розбиті на річці Альті, у тому самомумісці, де загинув Борис. Святополк знову втік до Польщі, але дістатисятуди йому виявилося не судилося - він помер по дорозі. Теперпретендувати на київський престол стало нікому, і Ярослав міг спатиспокійно.
