Розповідь про навчання в Україні! ДАЮ 34 БАЛЛА!
У другій половині XVIII ст. культурний процес і культурний розвитокукраїнського народу значно активізувалися, власне XVIII ст. сталоперіодом великого культурного піднесення, у суспільстві відбулосясоціальне розмежування і почався природний процес формування культурнихблоків — феодального класу і народних мас.В Україні спостерігається відносно високий порівняно з Росією рівеньписьменності. У багатьох селах функціонують школи, де навчаються дітистаршини, козаків і селян. Так, на Слобожанщині була 131 трирічнацерковнопарафіяльна школа.Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р.— Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим зазначенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобувалиосвіту українські діти і діти словянських народів. Студенти Академіїпродовжували навчання, що було нормою, у провідних європейськихнавчальних закладах. З неї вийшло чимало талановитих і обдарованихдержавних діячів, науковців, письменників і митців: Ш. Прокопович, Г.Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Григорович-Барський, Н.Згурський, О. Шумлянський та ін. Академія мала велику бібліотеку, яканаприкінці XVIII ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузейзнань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти.Соціальний стан студентів був досить різний — від дітей заможних родиндо дітей міщан. Багато вихованців стали викладачами різних навчальнихзакладів України, Болгарії, Росії, Сербії, Чорногорії, Чехії та іншихкраїн Європи й Азії.В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. Одними знайпопулярніших стали театральні вистави; авторами пєс, режисерами йакторами були викладачі та студенти Академії. Вони відіграли важливуроль у зародженні українського театру. Обовязковою дисципліною для всіхслухачів було вивчення поетики і музики, а любов до хорового співуукраїнців загальновідома, тож і при Академії працювали великий зведенийхор і оркестр. Театр, хор і оркестр зажили популярності серед киян.Академія стала взірцем для навчальних закладів України. За її типомвідкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Так, зокрема,Харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центромосвіти Слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладалисьінженерні науки, геодезія, географія, артилерійська справа, іноземнімови.Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвиткунації, настійно порушувала клопотання перед царським урядом провідкриття в Україні вищих навчальних закладів — університетів. Проте ціклопотання ігнорувалися.На Правобережній Україні та в західнословянських землях розвитку освітиі науки заважало іноземне панування. Польські реакційні кола всілякоперешкоджали українському спрямуванню Львівського університету, єдиноговищого навчального закладу в Галичині, але активно підтримувалисьєзуїтські колегії та уніатські школи у Львові, Луцьку, Вінниці, Барі та і таінших містах, які мали яскраво виражений польсько-католицький характер.На Буковині стан був ще гірший. За турецького панування тут не буломайже жодної школи, а з приходом австрійців відкрито лише кілька, алевикладання велося переважно румунською та німецькою мовами. У Закарпаттіпри активній політиці мадяризації працювала невелика кількістьцерковно-уніатських шкіл, де викладання велося мовою "руською". І тількинаприкінці XVIII ст. у Мукачевому було відкрито семінарію.У районах центральної України науковими осередками стали Київ, Харків,пізніше Одеса. Незважаючи на 30-річні репресії після мазепинськоговиступу, Академія продовжувала свої наукові традиції. Починаючи з 1844р. вона активно працює; багато сил та енергії до цього доклали Д.Апостол і митрополит Р. Заборовський. Чергове своє піднесення Академіяпережила в період гетьманування К. Розумовського. Тут працювалипрофесори Г. Кониський, Ю. Щербацький, М. Максимович, Д. Ніщинський, С.Ляскоронський. За словами О. Оглоб-ліна, вони зробили б честь кожномузахідноєвропейському університетові. Загалом за 150 років існуванняАкадемії в ній навчалося близько 25 тисяч українців, з її стін вийшлабільша частина свідомої української інтелігенції, яка у XVIII ст.займала всі урядові місця, підготувала національне відродження XIX ст.Наукова думка України активізувалася завдяки діяльності відомогофілософа і просвітника Ш. Прокоповича. Він одним із перших приніс вукраїнську наукову школу кращі набутки філософської наукової тасвітоглядної системи Європи. Він уводить у науковий і навчальний обігАкадемії філософські погляди Р. Декарта, Дж. Локка, Ф. Бекона, новітніастрономічні дослідження, зокрема Г. Галілея. Активно бореться ізсхоластикою у читанні курсів, а після переїзду до Росії стаєпроповідником та ідеологом абсолютизму, одним із засновниківВсеросійської Академ
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
