розповідь про соловя 10-13 речень
Соловей - співець весни
Соловейко...Соловїна пісня — це не лише гімн весні, це гімн коханню.Адже співає соло¬вей тоді, коли його подруга висиджує у гніздечку соловят.
Прилітають соловї з вирію тихо і непомітно. Вони не галасують про свій приліт як дикі гуси чи журавлі. їх не чути й не видно до того часу, коли тихого травневого надвечіря навколишній світ не наповниться солодким неперевершеним співом.
Я люблю весну, люблю наші родинні поїздки за місто. Я люблю милувати¬ся сосновими лісами і березовими гаями, люблю дивитися на дзеркальну гладь ставків і озер. Люблю слухати соловїний спів. Мені досі не пощастило побачити дзвінкоголосого птаха весни.
Ми слухали спів соловя, але я жодного разу не бачив цю пташку, скільки не придивлявся до зелених хащів.Можливо; я його колись і побачу, але твердо знаю, що ніколи в житті не триматиму соловя у клітці. Нехай собі співає на волі, подалі від гамірливих вулиць міста.
